All posts by Dobriak

Україні вистачає протидифтерійної сироватки – Скалецька

В Україні достатньо протидифтерійної сироватки, але її часом використовують без необхідності. Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявила міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька.

Вона зазначила, що в Україну завезли 200 флаконів сироватки і розвезли її по регіонах.

«Це не є вакцинація, це той препарат, який вводиться лише в підтверджених випадках, коли діагностично лабораторно доведено, що ми маємо справу з дифтерією. Насправді, ми маємо ще 100 поставлених флаконів, і 150 домовлено, що будуть поставлені. Цього достатньо, оскільки підтверджених фактів ми маємо лише два десятки. Минулого року для непідтверджених випадків використали 140, а насправді підтверджених випадків було в межах 10. Цього року та сама історія. Їх не потрібно, як вакцин тисячі, їх потрібно насправді невелика кількість», – зазначила Скалецька.

Вона додала, що закуплених вакцин вистачає для вакцинації дітей згідно з календарем щеплень. Міністерство також працює над новими поставками.

Міністерство охорони здоров’я України повідомляло що станом на 4 листопада в Україні підтвердили 21 діагноз «дифтерія». Водночас за попередні дев’ять років, із 2010 по 2018 рік, загалом було зареєстровано 56 випадків, повідомили у МОЗ.

Дороги Одеської області не будуть ремонтувати за рахунок перевищення митних платежів

В 2019 році ремонт доріг в Одеській області, скоріш за все, не буде виконуватися за рахунок грошей з митниці. Про це журналістам під час своєї першої з момент призначення прес-конференції повідомив голова Одеської ОДА Максим Куций.

«В цьому році, наскільки нам відомо, митний експеримент в Одеській області, на жаль, не буде продовжуватись. На жаль для нас, оскільки він був доволі успішним і дозволив реалізацію проєкту траси Одеса – Рені», – наголосив Куций.

Він також повідомив, що в державному бюджеті на 2020 рік на ремонт доріг в Одеській області виділили 900 мільйонів гривень. В 2019 об’єм фінансування дорожнього ремонту становив 630 мільйонів. Всього в Одеській області близько 6 тисяч кілометрів автошляхів.

Читайте також: У КМДА анонсували ремонтні роботи в районі станції метро «Чернігівська»​

Митний експеримент полягає у спрямуванні половини суми від перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до спецфондів обласних бюджетів тих регіонів, де знаходиться митниця. Фінансувати з цього фонду можна тільки реконструкцію і поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення.

25 жовтня 2019 року про продовження експерименту президента Володимира Зеленського та голову уряду Олексія Гончарука офіційно просила Одеська обласна рада. Як йдеться в їхньому зверненні, протягом 2017 року «митний експеримент» закумулював в місцевих бюджетах 12,3 мільярди гривень. В Одеській області частину цих грошей, а саме 2,35 мільярда гривень, витратили на ремонт 256 кілометрів доріг.

В 2018 році об’єм фінансування таких спецфондів становив 42,5 мільярди, а в 2019 – очікують наповнення до 50 мільярдів. Одеська участь в експерименті, судячи з відкритої інформації, вже була меншою – у 2018 році «митний експеримент» приніс регіону тільки 1,3 мільярда.

Радіо Крим.Реалії почало цілодобове мовлення на середніх хвилях

Радіо Крим.Реалії почало цілодобове мовлення з Чонгара (південь Херсонської області) на середніх хвилях на частоті 648 АМ. Тепер проєкт Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії можна слухати на більшій території Кримського півострова, за винятком гірських районів і Південнобережжя.

Радіосигнал поширюється також на південні і східні області України, західну і південну частину Росії.

Також Радіо Крим.Реалії веде мовлення на частоті 105.9 FM у північному Криму.

Радіо Крим.Реалії інформує кримчан про найважливіші події на півострові і в світі в форматі 24/7.

По буднях з 9:00 до 10:00 (8:00 – 9:00 за київським часом) слухайте ток-шоу «Доброго ранку, Крим!»; з 19:30 до 20:30 (18:30 – 19:30 за київським часом) ток-шоу «Кримський вечір»; в суботу з 8:40 до 9:00 (7:40 – 8:00 за Києвом) слухайте програму «Крим за тиждень з Олександром Янковським» і з 17:00 до 17:45 (16:00 – 16:45 за Києвом ) «Крымский.Пармезан».

Також на хвилях Радіо Крим.Реалії можна слухати програми української та російської служб Радіо Свобода/Радіо Свобода, «Голосу Америки», ток-шоу Радіо Донбасс.Реалії і програми Настоящего времени.

Кримчани можуть безкоштовно телефонувати в ефір за телефоном 8 800 10 06 926 або писати на адресу: [email protected]

На сайті Крим.Реалії і в додатку RFERL радіо можна слухати онлайн.

Депутат Холодов пригрозив «Схемам» судом і заявив, що бізнес продав – але не сказав, кому

Народний депутат від «Слуги народу» Андрій Холодов пригрозив судом журналістам програми «Схеми», авторам розслідування «Слуга родинного бізнесу», в якому вони документально довели, що депутат пов’язаний з тютюновим бізнесом і лобіював у Раді правку, яка покращує його умови.

На своїй Facebook-сторінці Холодов повідомив: «Я звернусь до суду з позовом на Радіо Свобода за наклеп».

Також депутат зазначив, що кіпрська компанія, на яку заведений цей бізнес, була продана «іншому власнику» ще в 2018-му, втім, не розповів, кому саме.

«Впущений факт продажу компанії. «Схеми» (навмисне чи ні) наплутали з датою продажу кіпрської компанії іншому власнику, який довгий час просто не робив перереєстрацію адреси, що все їхнє розслідування зводить до нуля. Домовленість про продаж була ще в 2017-му, в 2018-му з власників вийшли, що видно в реєстрі. Ще задовго до моєї політичної кар’єри і навіть (що важливо!!) контрактів, які зараз дійсні, за всіма тими МАФами за конкурсом, про які йдеться в розслідуванні», – написав депутат.

«Схеми» зазначають, що такі заяви Холодова не відповідають дійсності, адже журналісти не оминали цей факт у розслідуванні і нічого не плутали.

З 2018 року родина Холодова справді переоформила бізнес на іншого власника, номінального. Засновником фірми Reineweg LTD, на яку записана мережа столичних кіосків, замість дружини Холодова став кіпріот Гіоргос Лантас – це юрист, який, крім цього бізнесу, фігурує також у майже сотні інших кіпрських компаній. При цьому і після реєстрації на номінального власника фірма залишалась прописаною у маєтку Холодова в Лімасолі аж до його обрання у Верховну Раду.

У розслідуванні, оприлюдненому 13 листопада, журналісти доводять, що родина депутата Холодова має стосунок до повного циклу дистрибуції цигарок – від гуртової закупівлі у виробників (через фірму «Сіті Трейдінг Компані») до розповсюдження цих партій в кіоски (власник кіосків – «Київ Маркет Солюшн») і роздрібного продажу у цих кіосках через дві фірми («Віктрум» та «Інтертабако»)».

«Цей бізнес ретельно замаскований за підставними власниками та неіснуючими адресами реєстрації цих фірм, і зрештою виведений на Кіпр», – мовиться в матеріалі.

Раніше Холодов публічно заперечував, що має якісь інтереси у торгівлі цигарками. «Ніякого тютюнового бізнесу в мене ніколи не було», – писав він у фейсбуці.

«І це не дивно – адже інакше депутатові від «Слуги народу» довелось би визнати наявність серйозного конфлікту інтересів при лобіюванні законодавства, яке покращує умови його власного бізнесу», – мовиться в розслідуванні.

У жовтні Верховна Рада ухвалила законопроект №1049 з правкою №8, якою змінюється формула перерозподілу прибутків між різними учасниками ланцюжка з торгівлі цигарками. Зокрема, збільшується маржа заробітку для гуртових і роздрібних продавців тютюнових виробів. До винесення в зал на голосування ця правка пройшла через комітет із питань фінансів, податкової та митної політики, її підтримав голосуванням і лобіює публічно заступник голови комітету Андрій Холодов.

У коментарі «Схемам» депутат спершу довго робив вигляд, що не може пригадати, про яку правку йдеться, згодом нібито не міг зрозуміти запитання, чи має його родина у власності мережу кіосків на зупинках.

На запитання, чи є він «бенефіціаром» правки, розглянутої його комітетом, депутат відповів: «За неї проголосували 215 «слуг народу» і 40 депутатів з інших фракцій. Якщо є така статистика, як ви вважаєте, це я є бенефіціаром цієї правки?»

Після чого Холодов обурено перепитав керівника секретаріату комітету, чи мають право журналісти підходити до народних депутатів і спілкуватись із ними до початку засідання.

«Схеми» також тричі звертались до Холодова з проханням про окреме інтерв’ю, проте він відмовив.

У Дніпрі ініціюють створення окремого музею пам’яті жертв Голодомору

У Дніпрі ініціюють створення окремого тематичного музею пам’яті жертв Голодомору. Про це сьогодні розповіла голова громадської ради при Дніпровській міській раді, яка ініціювала проєкт, Лілія Богачева, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За словами Богачевої, Дніпропетровська область була однією з найбільш постраждалих від голоду 1932-33 років і заслуговує на висвітлення цієї теми в окремому музейному закладі. Вона зазначила, що наразі триває пошук приміщення для музею. Позиція ініціаторів така – заклад має розташовуватись на території міста й бути доступним для відвідувачів.

«Наша пропозиція – створити його на території Індустріального парку на лівому березі. Це – європейський досвід: беруться старі приміщення й переобладнуються. Була також пропозиція зробити музей на 9-му кілометрі Запорізького шосе, біля меморіалу, але будівельники, архітектори сказали нам, що, згідно з нормами ДБН, нічого там робити не можна. Тому ведемо діалог з міськрадою про приміщення на території міста. Далі стоятиме питання про підпорядкування й фінансування музею», – додала Лілія Богачева.

У середу в Дніпрі провели засідання «круглого» столу щодо ініціативи зі створення музею за участі представників влади, громадськості та науковців.

 

Секретар міськради Олександр Санжара заявив, що мерія підтримує ідею, готова допомогти з пошуком приміщення та розглянути можливість співфінансування проєкту.

«Позиція міської влади однозначна – музей потрібен, ми підтримуємо цю ідею. Він має відображати усі події, які трапилися на території Дніпропетровської області у ті часи, тож це питання регіону, але місто буде допомагати максимально», – сказав Олександр Санжара.

Наразі в Україні існує два регіональні музеї, присвячені темі Голодомору, – у Меджибожі на Хмельниччині та в Миргороді на Полтавщині.

 

За всю історію спостережень у Києві видалася найтепліша ніч – метеорологи

У Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського повідомили, що за 139 років спостережень минула ніч у Києві була найтеплішою.

«Температура в ніч на 13 листопада не опустилася нижче +9,2 за Цельсієм, а це значить, що попереднє рекордне значення 1963 року було перевищено на 0,9 градуса», – йдеться в повідомленні.

Метеорологи заявили, що це вже п’ятий температурний рекорд листопада у столиці.]

За прогнозами Українського гідрометцентру, 13 листопада в Україні мінлива хмарність. На півночі температура повітря прогріється до 9-14 градусів, на заході – 13-17, на півдні – 14-18, на сході – 9-12, у центральних областях – 10-14.

У Дніпрі історичний «будинок із гномами» вкрився тріщинами через неякісне перепланування

У Дніпрі історичний «будинок із гномами» вкрився тріщинами через неякісний проєкт із перепланування, повідомила Радіо Свобода начальниця управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міськради Надія Лиштва.

За її словами, будівля в центрі міста, на вулиці Олеся Гончара, 4, що є об’єктом культурної спадщини, почала руйнуватися, коли там розпочався ремонт і самочинне перепланування. Як зазначила посадовець, новий власник кафе на першому поверсі без будь-яких дозволів зносить опорну стіну будівлі.

«На об’єкті відсутня погоджена проєктна документація. Робітники, які здійснюють ремонт, не йдуть на контакт, не представляються. Вони ламають не перегородку, а саме опорну стіну, на яку опирається ще два верхніх поверхи. Внаслідок цього пішли тріщини, є загроза руйнації будівлі взагалі. За ніч людям порвало шпалери, потріскався гіпсокартон на стелі й стінах, одна жінка не змогла вийти зранку з квартири, оскільки пішов перекіс і двері заклинило. Через цей «ремонт» два верхні поверхи можуть просто скластися», – сказала Надія Лиштва.

За словами мешканців будинку, раніше комунальне підприємство «Житлосервіс-2» встановило маячки, наразі вони почали рухатись. Жителі звернулись до поліції й прокуратури. Поліцейські не змогли отримати доступ до приміщення, де тривають роботи, й відмовили у відкритті кримінального провадження.

Як зазначила Надія Лиштва, наразі пам’яткоохоронці розшукують власника приміщення.

«Ми зараз розшукуємо власника приміщення. Телефони, вказані на сайті, переадресовують на іноземні номери й зв’язку немає. Треба, щоб вони зараз відновили цю стіну. Ми з’ясували, що з цим підприємством міська влада вже судилась через самовільно зайняту земельну ділянку», – зауважила начальниця управління з питань охорони культурної спадщини.

Житловий «будинок з гномами» у Дніпрі є об’єктом культурної спадщини, це колишній прибутковий будинок 1901 року спорудження. Ліпнина на фасаді будинку є нетиповою для того часу. Окрім гномів, будівля прикрашена зображеннями левів, драконів, жіночих облич.