У Запоріжжі День захисника України відзначили ходою ветеранів

14 жовтня в Запоріжжі відбулася урочиста хода на честь Дня захисника України. У ній взяли участь ветерани війни на Донбасі, волонтери та родини загиблих на Донбасі військових, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Учасники акції з національними прапорами та стягами військових частин, де служили бійці, пройшлися центром. Попереду ходи йшли рідні загиблих на Донбасі українських бійців. Закінчилася акція на майдані Героїв Революції, де відбувся мітинг.

«Свято велике – і свято Покрови, і день козацтва, день створення УПА, День захисника України. Саме захисника Ми не розподіляємо. Як вже казали, нема різниці це чоловік або жінка, бо жінки так само стоять на бороні нашої держави, так само гідно відстоюють волю, незалежність. На сьогоднішній день для захисників не має значення як називається ворог, яке ім’я носить: чи це «зелені чоловічки», чи можливо військові збройних сил Московії, чи це якісь сепаратисти. Як би ворог не назвався, наші захисники зроблять все, щоб цього ворога було знищено, тому що іншої мови з ворогом бути не може», – заявив під час мітингу співорганізатор акції, ветеран війни на Донбасі Михайло Пирог.

 

В Україні 14 жовтня відзначають День захисника, встановлений державним святом 14 жовтня 2014 року для «вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України».

Свято встановили на заміну радянському 23 лютого. Дату обрали не випадково. В Україні в цей день також відзначають День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та річницю створення УПА. Богородиця також вважалася покровителькою українських козаків та інших українських збройних формувань.

День захисника України є державним святом.

В Україні відзначають День захисника

В Україні 14 жовтня відзначають День захисника, встановлений державним святом 14 жовтня 2014 року для «вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України».

Свято встановили на заміну радянському 23 лютого. Дату обрали не випадково. В Україні в цей день також відзначають День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та річницю створення УПА. Богородиця також вважалася покровителькою українських козаків та інших українських збройних формувань.

День захисника України є державним святом.

 

У Києві сьогодні мають відбутися кілька акцій, приурочених до цієї дати. Патрульна поліція попередила про перекриття вулиць у центрі столиці.

Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки і Рада національної безпеки й оборони України застерегли від можливих провокацій під час запланованих на 14 жовтня, в День захисника України, акцій.

У Празі показали театральний перформанс про життя в окупованому Криму – фото

На Площі Вацлава Гавела поблизу Народного театру мешканцям столиці Чехії показали документальний перформанс про життя в Криму після початку російської окупації «Трава пробиває землю».

Поставили його кримська режисерка Галина Джикаєва та драматурги Ден і Яна Гуменні.

За їхніми словами, в основі проєкту лежить сучасна кримськотатарська поезія, звіт організацій «КримSOS» та Amnesty International про тортури та порушення прав людини у Криму та в зоні конфлікту на сході України, доповідь Управління верховного комісара ООН з прав людини, а також розповіді переселенців. 

«Ми зробили таку перформативну акцію, де залучені сучасні аудіоінструменти, тіло перформера і, власне, матеріальні речі, які дійсно автентичні. Це, зокрема, і ракушняк, з якого кримські татари будували свої будинки, коли поверталися. Це і справжні камінці з Криму, які мені звідти привозять. Хотілося показати, як на землю любові приходить насильство. Дуже хотілося, аби люди відчули той біль, який зараз відчувають тисячі людей у Криму», — розповіла Радіо Свобода Галина Джикаєва, режисерка київського «PostPlayТеатр».

У перформансі прозвучали вірші кримськотатарських поетес Сеяре Кокча і Аліє Кенжалієвої. Спеціально для цього проєкту композиторки Тетяна Хорошун і Яна Шлябанська разом з електро-акустичним дуетом GUMA створили музичний супровід. 

«Трава пробиває землю» – результат співпраці київського «PostPlayТеатру» та «Кримського дому» у Києві. Організаторами чеської прем’єри стали Посольство України в Чехії та неприбуткова організація People in need.

Театральний виступ відбувся у рамках «Фестивалю демократії». 14 жовтня цей же виступ відбудеться знову у приміщенні експериментального театрального простору NoD у Празі. 

Вперше перформанс показали 23 лютого цього року у «Кримському домі» в Києві. 

У міністра охорони здоров’я Скалецької з’явилось 4 нові радники

Міністерство охорони здоров’я повідомило про призначення чотирьох осіб на посади радників міністра: Олексія Яременка, Віктора Ляшка, Матвія Хренова та Серго Кітіашвілі.

«Команда радників зосередить свою увагу на продовженні реформ, програмі державних гарантій, системі громадського здоров’я, фармполітиці, запровадженні лікарського самоврядування. Перед радниками поставлене завдання напрацювати проекти рішень та законопроектів задля ефективного продовження реформи охорони здоров’я», – зазначається у повідомленні на фейсбук-сторінці МОЗ.

Верховна Рада призначила Зоряну Скалецьку міністром охорони здоров’я 29 серпня.

Наприкінці вересня радник міністра охорони здоров’я Дмитро Раімов заявив про намір провести аудит усіх підзвітних і підконтрольних Міністерству охорони здоров’я установах.

В Італії суд присяжних Павії пояснив вирок Віталію Марківу

Суд присяжних міста Павії поширив у п’ятницю, 11 жовтня, мотиваційну частину вироку українському солдату Віталію Марківу. 12 липня його засудили до 24 років неволі за причетність до загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі під час війни на Донбасі 5 років тому. Присяжні вважають, що солдат Національної гвардії України Віталій Марків активно сприяв умисному убивству іноземних журналістів на околиці окупованого тоді бойовиками Слов’янська.

«У засідці проти журналістів Марків брав активну участь», – мовиться у підсумковій частині вироку, текст якого містить 176 сторінок, інформує кореспондент Радіо Свобода. Судді констатують, що обвинувачуваний у той день (24 травня 2014 року) був на горі Карачун, зі своєї бойової позиції бачив керамічну фабрику Zeus Ceramica і мав гарний візуальний контроль залізниці, біля якої у рову загинули італієць-фотограф Андреа Роккеллі і росіянин Андрій Миронов.

На думку суддів, перебіг подій був таким, як розповів Віталій Марків журналістці Іларії Морані, статтю якої в газеті Corriere della Sera судді називають «зізнанням солдата та важливим елементом доказової бази обвинувачення». Як відомо, сторона захисту вважає публікацію «вільною неправдивою інтерпритацією телефонної розмови», що відбулася між Марківим та італійськими журналістами.

«Марків, виконуючи функцію керівника на бойовій позиції, навіть за відсутності будь-якого наміру збройної атаки з боку противника, запідозривши пересування журналістів у напрямку потяга, почав діяти, «стріляючи у все, що рухалося в радіусі двох кілометрів», і як виглядає, це була звичайна практика спільних воєнних дій Національної гвардії та війська (ЗСУ)», – пишуть присяжні у тексті-мотивації вироку.

Як стверджують судді, «сам обвинувачуваний підтвердив таку реконструкцію фактів, коли заявив, що навіть за відсутності фази активного протистояння і людей у формі сепаратистів, було нормальним підозріло спостерігати за цивільними як ймовірними противниками, адже вони могли надати корисну інформацію сепаратистам». Таким чином, йдеться у документі, використовуючи АК74 (автомат Калашникова) обвинувачуваний брав участь у першій стрілянині проти журналістів біля стіни фабрики Zeus Ceramica.

 

«Не змігши сягнути цілі (журналістів) за допомогою автомата Калашникова, він продовжував їх відстежувати через оптичний прилад зброї, інформуючи через свого командира військо («використовуючи важку артилерію») з метою влучити по таксі, щоб завадити втечі, зупинити та знищити суб’єктів (журналістів) у лісі, де вони сховалися. Потім за допомогою радіопристрою, яким володів Марків, він повідомив війську координати жертв, допомагаючи скерувати вогонь у їхньому напрямку. Внаслідок тих пострілів французький журналіст Вільям Ругелон отримав поранення в ногу, а для Роккеллі та Миронова вони стали смертельними», – так відтворили перебіг подій присяжні судді.

Суд присяжних Павії наважився стверджувати що, «Марків виконував явно незаконний наказ, який порушує положення IV Женевської конфенції 1950 року щодо захисту цивільних під час війни». Документ забороняє насильство стосовно осіб, які прямо не залучені до конфлікту, включно із журналістами, котрі висвітлюють події на війні, нагадують присяжні. У тексті вироку йдеться, що напад українських сил відбувся без будь-якої провокації або атаки з боку протилежної сторони. Натомість, вважають автори вироку, «напад (українських сил – ред.) був спрямований проти журналістів під час виконання їхнього права на збір інформації про діючий конфлікт». Адвокати нацгвардійця наполягають, що постріли лунали з боку проросійських бойовиків, а Марків, будучи у дружніх відносинах з журналістами, не міг умисно сприяти убивству іноземних репортерів.

Судді відкинули аргументи сторони захисту, вказавши що не були надані вагомі документальні докази або свідчення, які б спростовували причетність солдата до інциденту. Свідчення українських військових на процесі названі непевними, суперечливими. Описуючи у мотиваційній частині місце трагічної події, судді, як і в матеріалах досудового слідства, продовжують говорити про інцидент «за умов громадянського конфлікту в Україні, де урядові війська протистояли проросійським сепаратистам». Провідними свідками судді назвали француза Ругелона – «надійний свідок» та італійку Морані – «журналістку-професіонала». Як відомо, захисники Марківа вважають фоторепортера Ругелона «не стільки свідком, як потерпілим», а журналістку Морані такою, що «з метою розголосу значно перебільшила і перекрутила почуту від солдата інформацію».

Сторона захисту вивчає текст мотиваційної частини вироку і протягом наступних півтора місяці має час для подачі оскарження рішення суду. Італійські адвокати Віталія Марківа та українська сторона після оголошення вироку у липні заявили про намір оскаржувати рішення Павії в Апеляційному суді Мілана. Міністерство внутрішніх справ України працює над перекладом вироку і обіцяє докласти зусиль для звільнення нацгвардійця, мовиться на сторінці МВС у Фейсбук.

30-річний Віталій Марків з подвійним українсько-італійським громадянством понад два роки перебуває під вартою у міланській в’язниці. Він заперечує свою причетність до загибелі іноземних репортерів на Донбасі і за допомогою адвокатів налаштований оскаржувати рішення суду першої інстанції.

12 липня суд в італійській Павії засудив нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років позбавлення волі за звинуваченням у причетності до загибелі італійського журналіста Андреа Роккеллі на Донбасі в 2014 році. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав вирок несправедливим і заявив, що він буде оскаржений.

Захист Марківа назвав вирок «політичним» і заявив про намір подати апеляцію. Згодом адвокати повідомили, що рішення апеляційного суду можна очікувати навесні 2020 року.

Читайте також: Справа Марківа в Італії: які шанси в апеляційному суді

Президент Володимир Зеленський доручив МЗС і ГПУ «докласти максимум зусиль» для повернення Марківа.

Мін’юсту потрібно 3 місяці на спрощення реєстрації цивільного стану для жителів окупованих територій – Малюська

Міністр юстиції Денис Малюська розповів Радіо Свобода про роботу відомства над спрощенням оформлення документів для жителів анексованого Криму та непідконтрольних Києву районів Донецької та Луганської областей.

«Ми зараз плануємо реформувати систему, яка спростила б життя жителям з окупованих територій. Це стосується Криму, Донецька, Луганська. У них надзвичайно складна ситуація з реєстрацією актів цивільного стану. І це точно буде спрощено. Ми зараз обговорюємо концепт і законопроєкт буде», – сказав він.

Малюська уточнив, що робота Мін’юсту над розробкою цього механізму триватиме два-три місяці.

Читайте також: Зеленський заявив, що «буде розбиратися» із затриманням активіста Приходька в Криму

​10 жовтня під час пресмарафону президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ повинен розбудовувати інфраструктуру на адмінкордоні з анексованим Кримом, в тому числі облаштувати пункт перетину.

Потім він сам звернувся до журналістки проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії з питанням про ймовірні заходи для посилення зв’язків із анексованим півостровом. За даними Крим.Реалії, в мешканців Криму є запит на спрощення оформлення документів та отримання медичної допомоги на материковій Україні.

Повне інтерв’ю з Денисом Малюською вийде на YouTube-каналі та сайті Радіо Свобода о 15:30 11 жовтня.

Лауреатом Нобелівської премії миру став прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед

Норвезький Нобелівський комітет присудив щорічну премію миру прем’єр-міністру Ефіопії Абійю Ахмеду. Про таке рішення повідомила представниця комітету 11 жовтня в Осло.

Вона додала, що Ахмед відзначений за «зусиля в досягненні миру та міжнародної співпраці, а зокрема за рішучу ініціативу у вирішенні прикордонного конфлікту з сусідньою Еритреєю». Крім того, комітет відзначив роботу Ахмеда задля досягнення миру в регіонах Східної і Південно-східної Африки загалом.

«Коли Абе Ахмед став прем’єр-міністром у квітні 2018-го, він дав зрозуміти, що хоче продовжити мирні переговори з Еритреєю. У тісній співпраці з президентом Еритреї Абі Ахмед швидко розробив принципи мирної угоди, яка припинила тривале ,безвихідне становище безх миру та оголошеної війни між двома країнами», – зазначили в комітеті.

 

Представниця комітету відзначила також позитивні зміни всередині Ефіопії внаслідок реформ, запроваджених Ахмедом.

Президент США Дональд Трамп у вересні 2019 року заявив, що мав би отримати Нобелівську премію «за багато речей», які він зробив, але не отримав, тому що її не присуджують чесно.

У 2018 році Нобелівську премію миру отримали лікар із Конго Дені Муквеге та іракська правозахисниця Надія Мурад за протидію сексуальному насильству під час війни.

Більшість Нобелівських премій, окрім літературної, вручаються за наукові відкриття: в медицині, фізиці, та хімії. Але, крім науки, Нобель цікавився пацифістським рухом і заповідав щороку вручати засновану ним премію «особі, яка доклалася найбільше або найкраще до справи братерства між народами, скасування чи зниження чисельності регулярних армій та проведення чи промоції мирних з’їздів».